Кодеин Purple Drank Шелехов

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ну, здрасьте, ребятушки! Давненько я вас не радовал своими историями, но сегодня вам пришло время посидеть и послушать мою новую историю. Короче, я как-то решила покупать закладки, а точнее, кодеин. Я заметил, что все крутые улитки шляются с этим дерьмом, поэтому и я решила попробовать на вкус. Но как сказать, чтобы не звучало как признание гнойного юзера? Вот я и подумал, как бы это сделать так, чтобы другие не догадались. Ага, вот и придумал!

Взял я и написал бумажку, на которой аккуратно написал "контролька, седативы". Закрутил клочок и спрятал в своем испарителе. Теперь пошел на поиски продавца. Чтобы не быть замеченным, выбрал незаметное место в подъезде, поставил контроллер, который все фиксирует. Потом просто стал ждать. Тут ко мне подходит один пацан. Кринж! Чувак просто прет весьма определенной ароматной отдушкой. Вот так и находятся братухи по аромату, даже без GPS-навигатора! "Эй, есть что-нибудь интересное?" - спросил я пацана, пытаясь сделать свой голос наиболее злободневным. Т-тьфу, давай не фонтани, у меня все есть! - подумал я, но конечно же, не выдал свои мысли.

Пацан посмотрел на меня, почесал затылок и вытащил свои закладки. Он дал мне пробор и я решил его проверить. Взял я свою контрольку и, все в тихом районе, проверил наличие кодеина. Оказывается, все в порядке! Юзер был доволен и я - счастлив. Приятно, когда интуиция не подводит! Попробовать? - подумал я. - Ну, почему бы не испытать данное средство самому?

Конечно, я не повернулся в наркомана, просто решил проверить, насколько хорошо работает этот продукт. Я открутил седатив от закладки и аккуратно отмерил дозу. Поместил все на свою контрольку и аккуратненько вдул в себя это дерьмо. Ну что вам сказать, эффект сразу почувствовался. Я начал расслабляться, все страхи и тревоги исчезали. Это было просто волшебно!

Ну и далее, ребятки, я понял, что моя новая любовь - это совершенно безопасная и уютная автодорожка. И я понял, что мне нужно научиться водить машину. Вот и начался мой путь к свободе! Я сел за руль и поехал! Только представьте, ребята, как это круто! Все дует на дорогах, а я - за рулем своей железки. Весь город - это мой! И никаких проблем с парковкой, потому что я научился искать места даже внутри контроллера, какая я умница!

Да, конечно, были трудности на начальном этапе. Немного взъебывал, когда машину в столб втягивал. Но я не отступил, ребятушки, я продолжал свои тренировки. Каждый раз, когда садился за руль, страх отступал все дальше и дальше, словно спугнутый пес. Я становился все увереннее и круче. Даже думать не мог, что могу таким стать!

Информация для тех, кто только начинает:

1. Не занимайся этим где-то на публике, чтобы не попасться ментам на глаза.

2. Постоянно контролируй свою скорость и обязательно используй ремни безопасности.

3. Не забывай, что проезжать на красный - это круто, но только на твоем светофоре!

Вот так, ребятушки, я стал королем дорог, бравым пацаном на своей железке! Конечно, иногда бывает страшно - особенно когда проезжаешь скоростные трассы ночью, а контроллер световой - это просто праздник какой-то, братишка! Но разве это мешает мне наслаждаться своей жизнью на дорогах?! Не забывайте, друзья, что я рассказываю историю своей собственной жизни. Я никому не насаживаю свой образ жизни. Так что, прошу, не кайфоните на мое рассказывание. Вывод? Я считаю, что каждый должен найти свой путь к свободе и наслаждению жизнью. Если для меня это стало вождение машины с кодеином, то для вас это может быть что-то другое. Главное, не забывайте о главном - уважайте себя, не кайфуйте на проблемы других, а научитесь наслаждаться жизнью в меру. Что ж, ребятушки, надеюсь, вам понравился мой новый рассказ. Всем пока, пакедова!